CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2-а царiв

Розділ 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

Четвёртая хроника царств

Глава 8

1 Елисей сказал женщине, сына которой он воскресил: – Уходи с семьёй и поселись, где сможешь, потому что Вечный навёл на страну голод, который будет длиться семь лет.

2 Женщина собралась и сделала, как сказал пророк. Вместе с семьёй она ушла и семь лет жила в земле филистимлян.

3 Через семь лет она вернулась из земли филистимлян и пошла к царю просить о своём доме и о земле.

4 А царь в то время беседовал с Гехази, слугой пророка, и сказал: – Расскажи мне о великих делах, которые совершил Елисей.

5 Как раз, когда Гехази рассказывал царю о том, как Елисей воскресил мёртвого, женщина, чьего сына Елисей воскресил, пришла просить царя о своём доме и о земле. Гехази сказал: – Вот это и есть та женщина, господин мой царь, а это её сын, которого воскресил Елисей.

6 Царь расспросил женщину, и она рассказала ему всё. Тогда он поручил чиновнику рассмотреть её дело, сказав ему: – Верни ей всё, что у неё было, а также все доходы от её земли, что были получены с того дня, как она покинула страну, до этого дня.

7 Елисей пришёл в Дамаск, когда Бен-Адад, царь Сирии, был болен. Когда царю доложили, что пришёл пророк,

8 он сказал Хазаилу: – Возьми с собой подарок и иди встречать пророка. Спроси через него Вечного, спроси, выздоровею ли я от этой болезни.

9 Хазаил пошёл встречать Елисея, взяв с собой в дар лучших товаров Дамаска на сорок верблюжьих поклаж. Он пришёл, встал перед ним и сказал: – Твой сын Бен-Адад, царь Сирии, послал меня спросить: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

10 Елисей сказал: – Иди и скажи ему: «Ты обязательно выздоровеешь», но Вечный открыл мне, что на самом деле он умрёт.

11 Елисей смотрел на Хазаила не отрываясь, пока Хазаил не смутился. Тогда пророк заплакал.

12 – Почему мой господин плачет? – спросил Хазаил. – Потому что я знаю, какое зло ты причинишь исраильтянам, – ответил он. – Ты сожжёшь их крепости, юношей их убьёшь мечом, разобьёшь их младенцев о землю и порубишь их беременных женщин.

13 Хазаил сказал: – Как твой раб, который лишь пёс, сможет совершить такое дело? – Вечный открыл мне, что ты станешь царём Сирии, – ответил Елисей.

14 Тогда Хазаил ушёл от Елисея и вернулся к своему господину. Бен-Адад спросил его: – Что сказал тебе Елисей?Хазаил ответил: – Он сказал мне, что ты непременно выздоровеешь.

15 Но на другой день он взял одеяло, намочил его водой и накрыл им лицо царя, и тот умер. А Хазаил стал царём вместо него.

16 На пятом году правления исраильского царя Иорама, сына Ахава, когда Иосафат ещё был царём Иудеи, в Иудее начал царствовать Иорам, сын Иосафата.

17 Ему было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

18 Он ходил путями царей Исраила, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Вечного.

19 Но ради Своего раба Давуда Вечный не хотел погубить Иудею. Он обещал сохранить царство для него и для его потомков навеки.

20 Во времена Иорама Эдом восстал против власти Иудеи и поставил себе своего царя.

21 Тогда Иорам пошёл в город Цаир со всеми своими колесницами. Эдомитяне окружили его и начальников над его колесницами. Ночью он встал и пробился через кольцо врагов, а его войско бежало домой.

22 И до сих пор Эдом не покорён власти Иудеи. Ливна восстала в то же самое время.

23 Прочие события царствования Иорама и всё, что он сделал, записано в «Книге летописей царей Иудеи».

24 Иорам упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Охозия.

25 На двенадцатом году правления исраильского царя Иорама, сына Ахава, над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

26 Охозии было двадцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия, она была внучкой Омри, царя Исраила.

27 И так как Охозия был в родстве с домом Ахава, . то он и ходил их путями и делал зло в глазах Вечного по примеру дома Ахава.

28 Охозия ходил с Иорамом, сыном Ахава, воевать против Хазаила, царя Сирии, под Рамот Галаадский. Сирийцы ранили Иорама,

29 и он вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, нанесённых ему сирийцами при Рамоте в битве с Хазаилом, царём Сирии. Тогда иудейский царь Охозия, сын Иорама, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.

2-а царiв

Розділ 8

Четвёртая хроника царств

Глава 8

1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.

1 Елисей сказал женщине, сына которой он воскресил: – Уходи с семьёй и поселись, где сможешь, потому что Вечный навёл на страну голод, который будет длиться семь лет.

2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.

2 Женщина собралась и сделала, как сказал пророк. Вместе с семьёй она ушла и семь лет жила в земле филистимлян.

3 І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.

3 Через семь лет она вернулась из земли филистимлян и пошла к царю просить о своём доме и о земле.

4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.

4 А царь в то время беседовал с Гехази, слугой пророка, и сказал: – Расскажи мне о великих делах, которые совершил Елисей.

5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.

5 Как раз, когда Гехази рассказывал царю о том, как Елисей воскресил мёртвого, женщина, чьего сына Елисей воскресил, пришла просить царя о своём доме и о земле. Гехази сказал: – Вот это и есть та женщина, господин мой царь, а это её сын, которого воскресил Елисей.

6 І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“

6 Царь расспросил женщину, и она рассказала ему всё. Тогда он поручил чиновнику рассмотреть её дело, сказав ему: – Верни ей всё, что у неё было, а также все доходы от её земли, что были получены с того дня, как она покинула страну, до этого дня.

7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“

7 Елисей пришёл в Дамаск, когда Бен-Адад, царь Сирии, был болен. Когда царю доложили, что пришёл пророк,

8 І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“

8 он сказал Хазаилу: – Возьми с собой подарок и иди встречать пророка. Спроси через него Вечного, спроси, выздоровею ли я от этой болезни.

9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“

9 Хазаил пошёл встречать Елисея, взяв с собой в дар лучших товаров Дамаска на сорок верблюжьих поклаж. Он пришёл, встал перед ним и сказал: – Твой сын Бен-Адад, царь Сирии, послал меня спросить: «Выздоровею ли я от этой болезни?»

10 І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.

10 Елисей сказал: – Иди и скажи ему: «Ты обязательно выздоровеешь», но Вечный открыл мне, что на самом деле он умрёт.

11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.

11 Елисей смотрел на Хазаила не отрываясь, пока Хазаил не смутился. Тогда пророк заплакал.

12 А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“ А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.

12 – Почему мой господин плачет? – спросил Хазаил. – Потому что я знаю, какое зло ты причинишь исраильтянам, – ответил он. – Ты сожжёшь их крепости, юношей их убьёшь мечом, разобьёшь их младенцев о землю и порубишь их беременных женщин.

13 А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“ І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“

13 Хазаил сказал: – Как твой раб, который лишь пёс, сможет совершить такое дело? – Вечный открыл мне, что ты станешь царём Сирии, – ответил Елисей.

14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“ І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“

14 Тогда Хазаил ушёл от Елисея и вернулся к своему господину. Бен-Адад спросил его: – Что сказал тебе Елисей?Хазаил ответил: – Он сказал мне, что ты непременно выздоровеешь.

15 I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.

15 Но на другой день он взял одеяло, намочил его водой и накрыл им лицо царя, и тот умер. А Хазаил стал царём вместо него.

16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.

16 На пятом году правления исраильского царя Иорама, сына Ахава, когда Иосафат ещё был царём Иудеи, в Иудее начал царствовать Иорам, сын Иосафата.

17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.

17 Ему было тридцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме восемь лет.

18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.

18 Он ходил путями царей Исраила, по примеру дома Ахава, потому что женился на дочери Ахава. Он делал зло в глазах Вечного.

19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.

19 Но ради Своего раба Давуда Вечный не хотел погубить Иудею. Он обещал сохранить царство для него и для его потомков навеки.

20 За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.

20 Во времена Иорама Эдом восстал против власти Иудеи и поставил себе своего царя.

21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.

21 Тогда Иорам пошёл в город Цаир со всеми своими колесницами. Эдомитяне окружили его и начальников над его колесницами. Ночью он встал и пробился через кольцо врагов, а его войско бежало домой.

22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.

22 И до сих пор Эдом не покорён власти Иудеи. Ливна восстала в то же самое время.

23 А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

23 Прочие события царствования Иорама и всё, что он сделал, записано в «Книге летописей царей Иудеи».

24 І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.

24 Иорам упокоился со своими предками и был похоронен с ними в Городе Давуда. И царём вместо него стал его сын Охозия.

25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

25 На двенадцатом году правления исраильского царя Иорама, сына Ахава, над Иудеей начал царствовать Охозия, сын Иорама.

26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.

26 Охозии было двадцать два года, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме один год. Его мать звали Аталия, она была внучкой Омри, царя Исраила.

27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.

27 И так как Охозия был в родстве с домом Ахава, . то он и ходил их путями и делал зло в глазах Вечного по примеру дома Ахава.

28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.

28 Охозия ходил с Иорамом, сыном Ахава, воевать против Хазаила, царя Сирии, под Рамот Галаадский. Сирийцы ранили Иорама,

29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.

29 и он вернулся в Изреель, чтобы оправиться от ран, нанесённых ему сирийцами при Рамоте в битве с Хазаилом, царём Сирии. Тогда иудейский царь Охозия, сын Иорама, отправился в Изреель навестить Иорама, сына Ахава, потому что тот был ранен.

1.0x